- помуляти
- —————————————————————————————пому́лятидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
помуляти — яю, яєш, рідко пому/лити, лю, лиш, док., перех. і без додатка. 1) Намуляти (див. намуляти II) у багатьох місцях. 2) Муляти (у 1 знач.) якийсь час. 3) перен., розм. Муляти (у 2 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
помулити — див. помуляти … Український тлумачний словник
помуляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помуляти. Помуляні пальці на ногах … Український тлумачний словник